24 лютого 2022 року доля України змінилася назавжди. Серед ночі люди прокинулися від вибухів. Більшість із них чули ці звуки вперше, але дехто ще пам’ятав 22 червня 1941-го. Бомбардували Київ та десятки інших міст.

Цей день став початком нової реальності для України та всієї Європи, в якій більше ніхто не може почуватися в безпеці. На захід потяглися вервечки біженців. Серед тих, хто залишився в Києві, була українська мисткиня Анжела Кущик. Саме тут вона розпочала свій цикл робіт про російське вторгнення.

Роботи Анжели, більшість з яких вона створила в темних і холодних бомбосховищах, стали її щоденником. У ньому художниця розповідає про свій біль, але її малюнки – і про надію й мужність, про віру в перемогу світла над темрявою.

Цей проєкт було створено Анжелою Кущик та Катериною Онул, щоб допомогти покласти край масовим злочинам проти людяності, які сьогодні чиняться в Україні в масштабах, що їх Європа не знала з часів Другої світової війни.